Обсуждение рассказа x023 Практика

Фух. Прочла. Скудненькие описания. Характеры топорненькие, никакие. Куча ненужных подробностей. Разве что паспортные данных главных героев нет. А еще можно инструкцию к стиральной машине будущего вставить для большего объема текста. Люди какие-то незнакомые и совсем не интересные - кто они, что они, куда зачем чего. Фиг знает. Да и узнавать не хочется. Эмоционально не затягивает, не вовлекает.
ИМХО.

Трогательная история о том, как земляне прибыли на планету, чтобы изучать туземцев. По первым признакам решили, что те отсталый народ, а оказалось, что эта цивилизация уже сильно обогнала земную и общается с помощью телепатии. Рассказ перегружен тяжеловесными авторскими объяснениями, затянутыми ненужными диалогами и описаниями. Очень много лишнего. Чтобы добраться до реального содержимого, приходится постоянно отсекать лишнее. Но в итоге мне понравилось. Если бы выжить всю воду, подсократить диалоги, убрать канцелярское начало (которое я тут же забыл, как закончил читать) получилось бы довольно-таки неплохо. И сама идея, хоть и не новая, но симпатичная.

Дуже миле оповідання у ретростилі. Причому - справжня НФ, з якої дізнаємося про особливості роботи психологів, певні психологічні методики та поняття. Давно вже не стрічав оповідань, де б так доступно, ненав"язливо й стисло викладалися основи якоїсь науки. Чудово!
Із зауважень:
Трохи почистити від співзвучних слів. Для прикладу

Ну, й не втримаюсь, таки знайшов біологічний ляп

Зоологи - вони теж біологи. Мабуть, хотіли сказати "ботаніків та зоологів"
Успіху на конкурсі!

Ще додам: щоб оповідання стало зовсім шикарним, йому б додати якусь родзинку-несподіванку - бо про те, що тубільці виявляться не такими, як передбачали дослідники, здогадався відразу.

Дякую всім, що читали.

Крисс тина, дякую за відгук. З нього розумію лише, що вам не сподобалося, на жаль не можу сказати, що він був корисним і слушним для мене, і що з нього щось можна почерпнути, щоб розвиватися далі.

LordWeller, навпаки ваш коментар виявився дуже корисним і слушним. Після нього мої очі відкрилися, і накрило мене інсайтом, що як мінімум одна четверта оповідання (а може й трожи більше) точно ніякого сюжетного навантаження не несе. Дякую! Де мої очі були раніше? Остапа понесло, загалом! Каюсь!

Доку, дякую!
Ох і відчувалося ж, що з тими біологами-зоологами щось негаразд. Крутилось-вертілось - і так залишилось, бо і ж ботаніки (і як не допетралось то а?) і зоологи потрібні, а розділяти їх у різні групи було б нелогічно.

За співзвучності теж спасибі - попрацюю. Ніби і вголос читалось, а все одно проскочили.

А про родзинки-несподіванки то воно так. Не придумалось нічого. Треба було з Пасочок наколупати, певно.

Всім ще раз дякую! Щось зам'яка тут термоядерна критика. Не бійтесь, я не з цукру!

Рассказ интересный, читается легко. Идея тоже интересная.
Но мне не хватило раскрытия характера Виктора Ивановича. А то так получается, что он своих студентов заставляет всё делать, а сам только парочку вопросов задал, чтобы проверить их знание. Да он в первую очередь должен переживать, если ничего не удастся, то это будет на его совести, потому, что переложил всю работу на студентов.
И про Юру не понятно. Почему его никто не хотел брать? Он тупой? Судя по тексту - нет. Достаточно умный. Заноза в заднице? Это да, но только из-за этого не хотели брать? Тогда, зачем его вообще брали в высшее учебное заведение? Или почему не выгнали, если их не устраивают такие ученики? Не очень понятно.
В итоге получилось какое-то неоднозначное мнение. Не знаю, что ставить. Надо еще подумать.
В любом случае, удачи на конкурсе!

Авжеж, оповідання сирувате. Надто багатослівно, забагато пояснень для читача. Характери змальовані лише штрихами, якби не імена - можна б заплутатись, хто є хто. Ну і ідея про нетехнологічну цивілізацію досить-таки бородата .
З плюсів - досить динамічно, з потенціалом.
Удачі на конкурсі!

Мені сподобалося. Прочитав на одному подиху.



Як на мене, то краще згадку про інші раси забрати, бо з речення виглядає, що вони на рівні з людьми, а серед членів експедиції жодного нема. Дискримінація… Хоча пояснювалось, що не всі блага людство їм дарує, але в даному контексті мені здалося, що між ними знак рівності.



З повагою ЧВ

Мандарин, ЧучундрУА, Чорний Ворон, дякую, що читали! І за зауваження.



Так, Юрко та ще заноза! Непередбачуваний, непосидючий і постійно шукає пригод на свою гм... голову і часто чинить всупереч рекомендаціям. Скупатися на незнайомій планеті, залізти у лігво якоїсь істоти цілком у його стилі. Дійсно 10 років із лукорійцями не минули даремно. Певно це не дуже вдалося передати. Про те як він потрапив в університет він хвалиться, ну може трохи перебільшує. Але так воно і було, хоча автор дуже задоволений, що його ще не понесло і у цю стєпь. Думаю, у майбутньому якийсь професор все ж залучить його до написання дослідницької роботи про лукорійців, хоча вершиною мрій Юрка залишається група вторинного дослідження з "умовами не для немовлят". Знаків було б більше, а толку менше.

Про Віктора Івановича: він навмисно не втручається, а лише спрямовує студентів, їм же треба вчитися. Від того, що вони зіпсують контакт залежить лише оцінка практики, ну ще, можливо, їх оплата. Думаю, для Центру Космічних Досліджень даних, зібраних ксенопсихологами буде достатньо, незалежно від вдалого чи не вдалого контакту. Правда іноді трапляються такі от казуси і помилки.

Про нетехнологічний світ - а хто їх знає як там буває.
Ще раз дякую!
Не минайте лихим чи добрим словом!

Загальне враження: а сподобалось
Ідея: не нова, наївна, але досить мила, як писав Док
Сюжет: інтриги бракує, багатувато зайвого, як вже писали вище
Мова: без особливих перлів
Грамотність: пунктуація трохи страждає, але я сама теж цим хворію, одруківки трапляються. Поспішали, авторе?
Персонажі: повеселили, забавні, для мене розкриті достатньо, правда професор дійсно якийсь сіренький, окрім лисини нічого не згадується. . А студенти інших груп невиразні. І чи так вони вже там і потрібні.
Атмосфера: описи дійсно скудненькі, але то на любителя.

Миле оповідання у стилі "старої НФ" з ненав’язливою гумористичною складовою.
Так, відсутні якісь різкі рухи чи нестандартні ситуації, бо Автор грає за своїми правилами - просто створює певну історію, пропонує читачеві не закохуватись у авторський стиль, а пофантазувати. Подібним чином писала укр. фантастка Наталя Околітенко: подавала конфлікт і пропонувала його вирішення з наукової точки зору.
Принаймні дане оповідання нагадало Околітенко.

Ідеї з надістотами мені завжди подобаються. Можливо, колись ми такими будемо. Можливо, вже були.

Успіху!

Ліандро, ДаО, дякую, що читали!

Та було трохи... Але хто без гріха?



Сором'язливо червонію (на жаль, на форумі червоніючий смайлик червоніє не дуже сором'язливо ). Дякую за теплі слова. А з Околітенко познайомлюсь. Цікаво ж!

якщо вже система пошуку та притягнення до нього студентів поставлена на широку ногу, то деякі речі мають бти формалізовані. Тому студенти в принципі не мають думати над тим хто розумний, а хто - ні. За них це мали придумати інститути, а їм це мають вдовбати в голову на першому курсі. "наявність другої сигнальної системи, абстрактного мислення та самоусвідомлення" - хоча б так.
до речі, за приведенем означенням на Землі три або чотири розумних види.
ооо! застосування людських критеріїв моралі...

цікаво, а міміка універсальна? студентка не була в Японії чи Болгарії?
далі критикувати не буду, там логіка відсутня як клас.
цікаво, а чому автохтони сірі а не сині та хвостаті? цілком вийшов би фанфік на Аватара, бо Пандора вгадується.

Сподобалось. Тема чудова. Уявляю екранізацію, як фантастичний блокбастер студії ім. Довженка. Чим ми гірші?
Дякую.
Успіху на конкурсі.