Чорний Ворон писал(а):
Загалом сподобалося, проте дещо муляє вибір Булгакова, як провідника часом, як своєрідного покровителя Києва, країни, зважаючи на його українофобську позицію. Звісно події розгортаються неподалік від його музею, мандрівка в минуле – 1918 роком, свідком якого був письменник, але… Можна когось іншого підібрати, звісно не Архистратига Михаїла, але когось іншого.
Дякую за відгук!
Дійсно, певні вагання були. Але після невеликого розслідування з’ясувалося, що погляди щодо українофобії письменника розділилися. Наприклад, думка Юрія Покальчука, письменника, який пише стосовно роману «Біла Гвардія»:
«Дали я пішов по тексту і виявилось, що булгаківский текст "Білої гвардії був купюрований, цензурований, і з нього було вже по смерті автора у всіх виданнях викинуто багато найпозитивніших відгуків про Україну, українську мову й українську незалежницьку ідею.
Хоч чимало й лишилось. Із пісні всіх слів не викинеш.
Сотні тисяч гвинтівок, закопаних в землю, захованих в клунях і коморах і не зданих, не дивлячись на швидкі на руку військово-польові німецькі суди, прочуханки шомполами і стрільбу шрапнеллю, мільйони патронів в тій же землі і тридюймові знаряддя в кожному п'ятому селі і кулемети в кожній другій, у всякому містечку склади снарядів, цейхгаузи з шинелями і папахами. І в цих же містечках народні вчителі, фельдшери, однодворці, українські семінаристи, волею доль що стали прапорщиками, здоровенні сини бджолярів, штабс-капітани з українськими прізвищами... всі говорять на українській мові, всі люблять Україну чарівну, уявну, без панів, без офіцерів-москалів, - і тисячі колишніх полонених українців, що повернулися з Галичини.
От так от писав Міхаїл Булгаков про українські справи! Дуже навіть добре і порядно!»
Так не могла писати людина, яка не любить Україну:
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко згадати автора (українське «я ж він»).М. О. Булгаков.